Після прем'єри - розстріляти. Лесь Курбас (2007)


Виготовлено:Перший національний, НТКУ, 2007

формат avi: 768x576
тривалість 52:55

автор сценарію: Лесь Танюк
документальний фільм про Леся Курбаса

Лесь Курбас і духовні засади українського авангарду

2007-й — рік двох знакових дат для постаті Леся Курбаса: 120 років від дня його народження (народився 25 лютого 1887 р.) і 70 років від моменту пострілу у його скроню (в жовтні 1937 року)... Курбас — планета у театральній галактиці. Цілий космос, який ще тільки маємо відкрити. Юність Курбаса збіглася з бурхливими часами доби модерну. У «великому світі» щось було явно негаразд. Гамлети «не лише на сцені, а й серед публіки», Треплєви, що стрілялися через неможливість ідеалів досконалості. Нафантазоване, вигадане не вміщалося в рамки дійсності. Згубна спокуса театральних ілюзій жила в Курбасовому серці разом із неминучим протверезінням розуму, доволі скептичного, щоб жити самою надією. Все це заводило від життя до книжки, від реальної матерії світу — до духовного скиту. Вирішення конфлікту сучасники Курбаса вбачали то у відмові від недосконалості людини на користь безвідмовної маріонетки, — як-от Гордон Крег; то у несприйнятті предметного світу, який обманув людину, — кубісти; то в ностальгійній увазі до минулого, до мистецтва древніх, коли художники черговий раз зверталися до ідеалів Еллади і Стародавнього Єгипту. Метерлінк пропонував поринути в суто символістське існування, Євреїнов вважав панацеєю від усіх бід творення «театру для себе», а Дункан співала оду діонісійству й культові оголеного тіла. Хтось проповідував простоту, хтось молитовно чекав на чудо, звернувши свій погляд до містики і магіки. Світ був строкатий. На клаптиках старих романтичних знамен поети писали свої відчайдушні вірші про майбутню війну, світову катастрофу, — театр, малярство, музика кричали, борсались, благали спасіння і кликали його. Образ цілісного життя подрібнювався. Відновити розірвану «нитку часу» — означало знайти соціальні, моральні, національні орієнтири. Курбас це розумів. Як і багатьом у ті роки, йому здавалося, що змінити світ може лише мистецтво. Йому хотілося, щоб ідеальним світом майбутнього правила культура. Ніщо не нове під сонцем — ми знаходимо цю думку у Шіллера й Канта, у німецьких романтиків, у філософів-утопістів, у «Республіці» Платона і навіть у стародавніх легендах та міфах. На світанку століття про це говорив Крег, шістдесят років по тому думки ці підхопить Пітер Брук. Двадцятирічний ідеаліст і майбутній режисер уперто шукав свою точку опори, якою б він, як Архімед, перевернув світ. А розпочалося все у Відні 1907—1908 років. ...
Видео - Документальное

768 x 576, 562 MБ, 52:55
Після премєри - розстріляти. Лесь Курбас (2007)